Голованівська районна рада
Герб Голованівського району

ГОЛОВАНІВСЬКА
РАЙОННА РАДА

Голованівськ, вул.Соборна, 48
тел.(05252) 2-19-84
E-mail: golovrada@ukrpost.ua

Інтерв’ю  голови районної ради Олексія Чушкіна газеті

 "Самоорганізація населення - важливий вектор децентралізації влади"

З січня 2015 року, у зв’язку з прийняттям змін до Бюджетного, Податкового кодексів та інших законодавчих актів України, органи місцевого самоврядування працюють за новою бюджетно-фінансовою політикою. Закінчено формування основних грошових документів у сільських, селищних радах району, вже встигли внести зміни до окремих з них. Яка вона, задекларована децентралізація влади, що дасть вона громадам району і коли відчують її результати мешканці Голованівщини? На ці та інші запитання нашого кореспондента відповідає голова Голованівської районної ради Олексій Іванович Чушкін.

   - Олексію Івановичу, то яка ж вона насправді децентралізація, про яку так довго всі говорили?

   - Я не хотів би це називати так масштабно - децентралізація, бо зроблено лише перші кроки на шляху до неї - це внесення певних змін до ряду документів, на базі яких формуються місцеві бюджети. Але вважаю, що і ці невеличкі зміни також стануть, чи й вже стали, відчутними на місцях. Всі 24 бюджети сільських рад нашого району є самодостатніми. В сьогоднішніх умовах вони мають можливість утримувати апарат сільських рад, а також будуть мати кошти для розвитку соціальної інфраструктури села. Так, Красногірська, Голованівська, Розкішненська та ряд інших сільрад передбачили в своїх бюджетах кошти на ремонти комунальних доріг. І якщо правильно господарюватимуть, то дороги дійсно будуть відремонтовані і не доведеться чекати кожну копійчину з Києва.

Окремі сільські ради, прогнозуючи збільшення надходжень до власних бюджетів, вже розглядають можливість надання фінансового ресурсу районному бюджету на покращення матеріально-технічного стану об’єктів, які належать до спільної власності територіальних громад району.

Але хотів би ще раз наголосити, що це лише перші кроки, бо за 23 роки незалежності тільки говорили за збільшення повноважень місцевих рад, а до справи так і не доходило - всі кошти концентрувалися в столиці. І за великим рахунком, «дядько» в Києві вирішував кому і скільки дати. А ми, отримавши на місцях, що «з носа скапне» ще й тричі дякували за наші ж гроші. Ви ж розумієте, що це, в свою чергу, породжувало, корупцію, і, як наслідок - нерівномірний розвиток регіонів.

-На сесіях сільських рад активно обговорюються питання передачі до спільної власності територіальних громад району об’єктів соціальної інфраструктури на селі (клуби, бібліотеки, дитячі садочки) і, в переважній більшості, громади виступають проти цього. Чим викликаний цей процес?

 - Внесені зміни до Бюджетного кодексу передбачають, що фінансування таких об’єктів здійснюється лише з районного бюджету і законодавець визначив 2015 рік перехідним періодом щодо передачі повноважень сільських, селищних рад з цих питань галузевим управлінням та відділам РДА, тобто клуби - відділу культури, дитячі садки - відділу освіти. Але хочу зазначити, що передається лише заклад, не приміщення, які залишаються у власності громади. Це треба чітко розуміти і розмежовувати.

За рішенням сесії районної ради райдержадміністрації доручено з 1 квітня поточного року взяти на повне утримання зазначені об’єкти. Саме в цьому процесі я не бачу децентралізації і допускаюся думки про те, що в перспективі - це крок до добровільного об’єднання територіальних громад в процесі адміністративно-територіальної реформи. Тим більше, що нещодавно Президентом України підписано Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

- Олексію Івановичу, нам відомо, що Вас запрошували до обговорення проекту цього Закону. Що Ви пропонували і чи враховано Ваші пропозиції?

- Так, дійсно, я брав участь в обговоренні і не лише Закону, а й Концепції розвитку місцевого самоврядування в Україні. Ще у 2012 році за моєї ініціативи апаратом районної ради було розроблено районну Програму розвитку місцевого самоврядування, яка була підтримана депутатським корпусом і до виконання якої долучилися усі територіальні громади району. Коли мене запросили взяти участь в обговоренні проекту Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» я погодився, бо ця тема є актуальною і особисто мені болить. У проекті Закону передбачалось запровадження у селах, де немає сільських рад, інституту сільських старост, але не було прописано їх повноважень. Оскільки ми в районі вже на практиці зіткнулися з даною проблемою під час реалізації Програми розвитку місцевого самоврядування, підготовчою групою було запропоновано включати сільських старост до виконавчих комітетів сільських рад. Ці та інші наші пропозиції повністю враховано в остаточній версії Закону.

- Передача повноважень на місця вимагатиме відповідної підготовки не лише сільських голів, а й депутатського корпусу сільської ради...

- Сучасний світ і інтенсивний його розвиток взагалі вимагає від кожного державного службовця і посадової особи місцевого самоврядування відповідної освіти, комунікабельності, креативності і таких одвічних цінностей як патріотизм, самовідданість. І це не просто пафосні слова, а як переконує досвід, сільський голова має бути людиною широкого кругозору, щоб міг не лише забезпечити громаді сталий розвиток, керуючись законодавством, а й убезпечити себе від порушення цього законодавства.

Саме таких людей покликані привести до влади вибори, що заплановані на осінь 2015 року. Тут виборці мають добре подумати за кого віддаватимуть свій голос, бо потім той обранець буде думати про кожного з них. Кого оберуть - так і жити будуть. Не менш важливо і яких депутатів оберуть до сільських, селищних рад: чи тих, які відстоюватимуть інтереси власної сім’ї, чи тих, що дбатимуть про громаду. Щоб не сталося так, як у окремих сільських радах, коли визначали відсоток сплати оренди за комерційну нерухомість, деякі депутати, на жаль, не думали, за які гроші ремонтувати дороги і водогони для людей, а думали, як поменше заплатити податку за власні магазини та кафе...

 - Нещодавно при голові райради створено раду старійшин. Яка мета і завдання цього органу?

  - Для проведення реформ, однією з яких є децентралізація влади, дуже важливою стає самоорганізація громадян. Тобто, хочете жити краще - плануйте, працюйте, розвивайте самі свою громаду і територію так, як ви того бажаєте. Ніякий «дядя Сем» не прийде і нічого за вас не зробить. Питання може бути лише в тому, що не все населення і не зовсім готове до такого повороту і такої праці. Тут на допомогу всім нам і мають прийти люди, у яких за плечима великий і успішний досвід керівної й організаторської роботи. Звичайно, наша молодь - талановита, розумна і завзята, здатна сьогодні звернути гори,  але досвіду їй бракує. Тому рада старійшин, як дорадчий орган при голові районної ради, і покликана підставити мудре плече у створенні, скажімо, сільськогосподарських кооперативів по виробництву молока, сімейних ферм та інших новітніх форм господарювання. Погодьтеся, у минулому було багато позитивних речей незаслужено забутих, які просто необхідно брати на озброєння сучасності.

А взагалі, хотів би сказати, що українців  труднощами не злякати. У наших генах закладено працелюбність і завзяття. Свіжим прикладом самоорганізації населення можуть слугувати рибалки Голованівська, які самостійно упорядкували центральний ставок так, що це вже не лише приклад для наслідування, а й своєрідна візитівка селища.

- У нашій розмові постійно йдеться про фінанси, бюджети, достатність коштів. А як Ви оцінюєте нинішній фінансовий документ району?

   - Прийняттю його передувала копітка і напружена робота фінансового управління, структурних підрозділів РДА, фіскальної служби, депутатського корпусу районної ради. Ми мали певний запас часу, щоб прорахувати дохідну та видаткову частини.  Однак, зазначу, що районний бюджет 2015 має певні ризики щодо його виконання. І ці ризики - об’єктивні, на які, на жаль, ми не маємо впливу.  В Україні йде війна, спад виробництва все більше дається взнаки, він автоматично породжує скорочення робочих місць, замороження аж до грудня розміру заробітних плат. А єдиним джерелом власних надходжень до районного бюджету є податок з доходів фізичних осіб. Звідси і ризики. Але будемо оптимістами. За січень-лютий цього року ми виконали дохідну частину бюджету,  немаємо заборгованості по заробітній платі та енергоносіях. Сподіваюся і надалі буде так.

- На останній сесії райради до депутатів звернулися керівники громадських організацій В.Конякін та С.Піддубний  з вимогою відкликати своє звернення до колишнього президента, вибачитись перед своїми виборцями, або самороспуститися. Як депутати відреагували на це звернення?

 - Воно було розглянуто на спільному засіданні постійних комісій райради та зачитано на пленарному засіданні, оскільки районна рада працює  відкрито, демократично, згідно затвердженого регламенту. Депутатами взято це звернення до відома. Стосовно звернень депутатів районної ради до Президента, Верховної Ради, центральних органів влади вже неодноразово і я, і депутати публічно висловлювалися. Звертались з метою не допустити кровопролиття, розбрату, розколу країни та втрати її територіальної цілісності. Саме про це і йшлося у тих зверненнях. Зверталися як і Яценюк, Кличко, Тягнибок, які ходили до Януковича і підписували меморандуми, як і десятки інших рад України. Вони теж прагнули не допустити кровопролиття і зберегти державу. То в чому повинні каятись депутати Голованівської райради, що у конституційний спосіб вимагали миру для наших дітей і всієї держави? Це по-перше.

А по-друге, у чому повинен каятися, скажімо, депутат районної ради В.Скрипар? У тому, що відремонтував і обладнав дитсадок у Вербовому, чи може у тому, що придбав опалювальний котел у сільський клуб для всієї громади? У чому повинен каятися депутат райради Р.Гайдай? У тому, що відремонтував дороги у Клиновому, а зараз сприяє у ремонті місцевої амбулаторії? У чому має каятись депутат райради А.Грушецький? У тому, що відновив за власні кошти у Грузькому приміщення ФАПу, чи у тому, що безкоштовно надав атобуса для перевезення пасажирів з Клинового?

Я міг би перелічувати благодійні справи депутатів ще довго, але давайте подивимося хто підписався під цими вимогами до депутатів райради. Василь Конякін? Це той, хто з партійним квитком Партії регіонів йшов на вибори по Красногірському виборчому округу і програв їх, отримавши найменше голосів виборців. Це той Конякін,  у чиєму приміщенні у 2010 році утримувався штаб Партії регіонів, звідки відправляли загони «тітушок» під ЦВК для забезпечення перемоги Януковичу. Це той Конякін, який на одній з сесій райради пропонував забрати гроші у ветеранської організації, бо вони (ветерани), мовляв, «жирують», і це за місяць до відзначення Дня Перемоги, а потім, позичивши в Сірка очей, прийшов на святкування і вітав ветеранів. Я міг би продовжити називати сумнівні факти і в сфері підприємницької діяльності пана Конякіна, і в земельних питаннях, але це - компетенція правоохоронних органів. А вищевикладеного вже й так досить, щоб мати уяву про «патріотизм» цієї людини.

Ще один підписант, що позиціонує себе великим патріотом району - Піддубний. Це той патріот, що профукав газ для Голованівська. Це той, що сівши в крісло голови райдержадміністрації, на всі питання і проблеми відповідав: «Я не компетентний», «Я не знаю, зверніться до моїх заступників», а сам тільки з пам’ятниками носився - то Махну на Ятрані хотів поставити, тепер міфічному створінню - Колаксаю. За те зарплату отримував компетентно і своєчасно. А ще встиг за півроку такого горе-керівництва до власної хати асфальт простелити.

І ще щодо їх «патріотизму»: щось я не бачив ні Конякіна, ні Піддубного, коли всією громадою вийшли ми на загальнодержавну толоку, щоб прибрати і парки, і сквери, і лісосмуги, впорядкувати дитячі і спортивні майданчики. Не бачив я їх і їх громадські організації, коли вшановували воїнів-афганців та учасників бойових дій на території інших держав, і т.д. Де вони були? Напевне, на печі сиділи і пасквілі свої складали.

То чи мають вони взагалі моральне право звинувачувати у чомусь депутатів районної ради?

- В останньому номері газети «101-й округ» її редактор С.Піддубний звинувачує Вас у співучасті в кривавих злочинах колишньої влади в Україні. Що Ви на це скажете?

 - Це щось на зразок: ну хабарів він не бере, хати за казенні гроші не збудував, асфальту до дому не проклав, землі не набрався, а давайте звинуватимо його у вбивстві. Хоч кудись виллємо гидоту, якої накопичили чимало. Але, як колись любила повторювати моя покійна мама: «Якщо душа часнику не їла - смердіти не буде».   

Скажу відверто, я бачив цю газету, але не читаю її принципово, бо не вважаю, що там взагалі є що читати. Це як та телепередача «Сам собі режисер»: що думаю, те й пишу. Думки Піддубного мене не цікавлять. Ще з 1991 року я зрозумів, що це за людина. Днями до мене в кабінет прийшла група громадян з цією газетою і сказала: «Олексію Івановичу, Ви ж знаєте, що за свої гроші він не видає газети. Йому проплачують, коли треба когось облити брудом. Це хтось заплатив, щоб Вас дискредитувати, а самому виглядати білим та пухнастим, бо в районі розпочалась неофіційна виборча кампанія». Мені б не хотілося так думати, але їх версія має право на існування. Тим більше це стає схожим на правду після появи в Інтернеті документів згідно яких дискредитували ВО «Батьківщина» проплачуючи за замовлену брехню журналістам чималі суми грошей (від ред. інформація на сайті  Zlatopil.com.ua (politics). Можливо цим методом тепер користуються інші суб’єкти. А щодо виборчої кампанії, то я глибоко переконаний, що вона стартує одразу ж після оголошення результатів попередньої. Народним обранцям треба працювати впродовж всієї каденції, а не лише під час виборів.

Я хотів би випередити Вас з можливим наступним питанням про конякіних, піддубних, ткаченків і їм подібних, я просив би більше мені їх не задавати, бо вони не варті того, щоб тратити на них гезетну площу і папір. Впевнений, що якщо людина, перебуваючи на посаді голови райдержадміністрації своєю діяльністю, бездіяльністю чи некомпетентністю нанесла збитки економіці району, вона має за це відповісти і крапка.

- Вам неодноразово закидають покровительство Віктора Лозінського та Віталія Грушевського...

   - Це чергові плітки, мильні бульбашки людей, які навіть не знають суті роботи голови райради. До районної ради я пройшов по одномандатному виборчому округу смт Голованівська, перемігши п’ятьох претендентів. Про Грушевського на той час мало хто чув у районі, а Віктор Лозінський вже сидів у в’язниці. Про яке покровительство може йти мова? Але я не хочу, щоб наша громада нагадувала Іванів безродних, які не пам’ятають добра. Дозволю собі нагадати, скільки корисних справ зроблено фондом Віталія Грушевського саме для району: у Роздольському дитячому садочку  діти вкриваються постільною білизною, купленою Грушевським, у Розкішненську школу тепло прийшло з котла, купленого Грушевським, у Голованівській спортшколі діти тренуються у формі і на татамі Грушевського, у школах Клинового та Лебединки готують їсти на електроплитах Грушевського, у всіх селах діти мають можливість гратися на майданчиках, встановлених коштом Грушевського. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Так, йому дорікають законами 16 січня, але він один-єдиний вийшов на Майдан і на всю країну визнав, що помилявся. У кого ще, скажіть, вистачило на це сили волі і мужності? І як свідчення його порядності, Фонд «Відродження покоління» продовжує й досі працювати в районі і допомагати людям. За це треба бути просто вдячними і про це треба пам’ятати.

Тепер стосовно Віктора Лозінського. Він був, є і буде другом моєї сім’ї. Мене з дитинства привчили цінувати дружбу і не лише тоді, коли все добре і чаркуєшся за столом, а й підтримувати друзів тоді, коли біда. І як голова районної ради дозволю собі нагадати, що саме Віктором Лозінським для району зроблено чимало добрих справ: відремонтована школа і дитсадок у Голованівську, оновлений стадіон, перші дитячі майданчики з’явились у райцентрі також завдяки йому. Я не знаю за часів незалежності народного депутата, який би після виборів вклав у район мільйон гривень. І кажу це не тому, що він мені друг, а тому, що добро так швидко забувається. А жаль!

- І останнє питання. Олексію Івановичу, що Вас найбільше хвилює у сьогоденні?

   - Звичайно, і децентралізація влади, і розпочата система реформ, і економічний стан району, області, держави в цілому, є дуже важливими і не можуть не хвилювати. Але коли в країні йде війна - все відходить на другий план. На першому - лише забезпечення миру, цілісності і суверенності України. Нам, звичайно, усім буде нелегко, адже проводити реформи в країні, коли в її східній частині йдуть бої, це надто важко. Я просто захоплююсь нашими земляками, які у ці часи мобілізувались і внутрішньо, і зовнішньо, які підняли на небачений досі рівень патріотизму, національну ідею, які проявляють у цей період свої найкращі людські якості: щирість душі і теплоту сердець.

Ще раз хочу звернутися до всіх мешканців району з проханням допомагати у зборі коштів, продуктів харчування, техніки, теплих речей, медикаментів, предметів особистої гігієни і т.д. Це буде посильний внесок кожного у загальну перемогу, заради вільного і кращого життя.

Матеріал взятий з газети «Вісник Голованівщини» № 10

14 березня 2015року

   

 

 

Важливо!

Всі документи

 

Новини

Всі новини

 

Президент УкраїниВерховна рада УкраїниУрядовий порталКіровоградська обласна рада